Таємниця літератури, або хто такий Вільям Шекспір
Английский поет і драматург
«Бути чи не бути – ось питання»
Це запитання із відомої трагедії «Гамлет» стало афоризмом, а його автор залишається загадкою літератури. «Національний англійський поет. Автор найпечальнішої любовної повісті. Скнара і жінконенависник, який заповів своїй дружині «не найкраще» ліжко. Бездоганний освічений джентельмен, який створив галерею образів світової літератури і психології. Неук, який не вмів навіть писати. Жебрак-мандрівник, який дістався до Індії пішком. Учасник і творець найтаємнішої вистави усіх часів» – так згадують видатного письменника драматурга Вільяма Шекспіра.
26 квітня 1554 року в парафіяльній книзі Стретфорда був зроблений запис про хрещення малюка чоловічої статті. Таким чином була визначена його дата народження – 23квітня, так як в той час хрестили на ТРЕТІЙ день. Його матір була дочкою фермера, а батько торговцем, який згодом став міським головою. Скоріше всього Шекспір навчався у місцевій школі, але відповідних документів про її закінчення не були знайдені. Чим займався майбутній драматург після школи, залишається невідомим..
Наступний запис датується 27 листопада 1582 роком, коли 18-літніЙ юнак одружився на дочці сусідського поміщика - Енн Хетуеей, яка була старша за нього на 8 років. Від цього шлюбу народилось 3 дітей. Але на початку 90-х років, ця стомлена сім'єю людина покинула Стретфорд і долучилася до лондонських комедіантів. Граючи на сцені другорядні ролі, перефарбовуючи старі і створюючи власні п'єси, письменник зумів виділитися в столичному театральному середовищі. У 1598 році старий театр на околиці Лондона, де грала трупа Шекспіра, був зруйнований. Із його колод сконструювали театр «Глобус» на північнобу березі Темзи, і Вільям став одним із його акціонерів.
"Самозакохані люди не здатні на любов до когось ще крім себе"
Вільям Шекспір
Вперше ім'я Шекспіра з'явилось у друці 1593 року на обкладинці еротичної поеми «Венера і Адоніс», присвячену його покровителю графу Салгентону. «Шекспіровський канон», який безперечно належав його п'єсі включає 37 драм, котрі умовно поділяються на 3 періоди. Перший оптимістичний включає в себе такі комедії як: «Приборкання норовливої», «Сон в літню ніч», «Багато шуму із нічого». Історичні хроніки: «Річард III» і «ГенріхIV». З 1600 року зазвичай виділяють трагічний період в якому написаний «Гамлет», «Отелло», «Король Лір», герої котрі гибнуть стверджуючи непереможність людського духу. Останній романтичний період генія - це подорож в фантастичні світи земної казки і бурі. Король Яків взяв трупу Шекспіра під своє заступництво, і вона стала називатися - «Слуги його величності короля».
 |
 |
 |
Справи Шекспіра пішли вгору, він придбав не тільки великий будинок у Стретфорді, а й дворянський титул з гербом. Популярність його п'єс зростала, але драма в той час вважалася "низьким" жанром і не давала автору ні популярності, ні поваги. Проте сучасники за гідність оцінили поетичний дар Шекспіра, зокрема через його сонети присвячені його коханій Лаурі «Смуглі леді Сонети». Бльзько 1612 року актор знову потерпів дивну метаморфозу - повернувся на батьківщину в життя провінційного мешканця.
Всі документи, що дійшли до нас представляють Шекспіра, як лихваря, що за дрібні борги тягав по судах своїх сусідів. З іншого боку - ця людина володіла гігантським словниковим запасом, в декілька разів перевищуючи лексикон звичайної людини того часу. Він повинен був знати французьку, італійську, грецьку, латинську, орієнтуватися в історіїї, тобто володіти широкою ерудицією для людини епохи ренесанса. Звичайно всьому цьому він не міг навчитися в початковій школі Сртетфорда.
Сумніви стосовно особистості знаменитого драматурга зародилися на початку епохи істинних джентльменів, для яких літературний геній і фінансова скнарість були не сумісними. У суперечці про те, хто являється реальним автором «Короля Ліра» і «Отелло» найчисленнішими є дві групи спеціалістів: сратфордіанці, які(вважають, що автор безсмертних трагедій це і є лихвар із Стретфорда, та бекеніанці, котрі вважають, що Шекспір - це прихований під псевдонімом мислитель Френсіс Бекон. Також існує теорія, згідно з якою Вільям– це міфічний літературний персонаж, за яким стояла група авторів. Відчувши наближення смерті Шекспір покликав нотаріуса, щоб скласти заповіт, який зберігся до наших днів. В ньому нема жодного натяку на літературну діяльність Шекспіра, там тільки розписані «ложки, виделки і проценти».
Після смерті генія ніхто в Англії не написав жодної прощальної елегії, як це було прийнято в ті часи. Єдиним документом, який фіксує дату смерті, служить запис у парафіяльній книзі – 25 квітня 1616 року. Ким він був, ми, напевно, ніколи точно не дізнаємося і до кінця не зрозуміємо.
Найкраще про себе великий Шекспір написав сам: «Життя людське - це тканина з хороших і поганих ниток».
Найкраще про себе великий Шекспір написав сам: «Життя людське - це тканина з хороших і поганих ниток».
Над лонгрідом працювала
Марина Боднарашек
студентка
21.04.2016
Медіа-проект підготовлено в рамках курсу "Веб-дизайн та HTML". Кафедра журналістики ЧНУ ім.Ю.Федьковича"
Джерела: Документальний фільм: "Кто такой Уильям Шекспир".
Медіа-проект підготовлено в рамках курсу "Веб-дизайн та HTML". Кафедра журналістики ЧНУ ім.Ю.Федьковича"
Джерела: Документальний фільм: "Кто такой Уильям Шекспир".
